Рекомендації з оптимізації зрошення картопліОптимальний полив картоплі

Про культуру картоплі

Картопля — багаторічна трав’яниста рослина з родини Пасльонові. У культурі її вирощують як однорічну рослину - щороку висаджують бульби, з яких протягом одного вегетаційного періоду одержують урожай нових стиглих бульб. Можна виростити картоплю з насіння, проте це частіше застосовується у селекційній практиці.
Коренева система картоплі, яку вирощують з насіння, має спочатку стрижневу будову, проте потім в основі стебельця, у його вузлах, які знаходяться у ґрунті, формується вторинна мичкувата коренева система, що із зародковим стрижнем формують мичкувату кореневу систему картоплі. За вирощування картоплі з бульб, утворюється лише вторинна мичкувата коренева система.
Проростання бульб, їх ріст і розвиток залежать від температурного режиму ґрунту. Оптимальна температура для проростання від +18 °С до +22 °С. Найкращою температурою для сходів та бутонізації картоплі є від +17 °С до +21 °С. Оптимумом для цвітіння картоплі буде від +18 °С до +25 °С.

Показовими є наукові дослідження впливу різних режимів зрошення на урожайність томату, які проводив ІВПіМ НААН у 2009-2011 рр. Дослідження довели, що постійне збільшення поливної води не призводить до постійного збільшення врожайності, а навпаки, тільки погіршують її. Зрошувати потрібно оптимально!
Елементарна математика:Ринкова вартість томата «з поля» у 2023 р. становила 18,00 грн/кг. Різниця між найкращим і найгіршим поливним варіантом становить 36,9 га, а потенційні збитки фермера при "неправильному" зрошенні:36900 х 18,00 = 664 200 грн з кожного гектара !!!При цьому вартість комплекту тензіометрів AQUAMETER PRO(4 шт.) розрахований на ділянку до 10 га:~11 000 грн = 1 100 грн на гектарЯк вам різниця у 600 разів ?

Наведемо приклад розрахунку норми поливу картоплі у період початку бутонізації – кінця цвітіння на крапельному зрошенні (теорія).
Вихідні дані:Ґрунт – середньосуглинковий.Найменша вологомісткість становить 31 % від об’єму.Схема висіву рослин 0,7 + 0,7 х 0,25 м., Один поливний трубопровід розміщується в середині кожної гряди шириною 0,7 м, таким чином відстань між поливними трубопроводами становить: 0,7 м + 0,7 м = 1,4 м (згідно схеми висіву). Контроль за вологістю ґрунту проводиться тензіометрами, які встановлені у шарах ґрунту 0-25 см та 25-40 см. Рекомендовано у фазу початок бутонізації - кінець цвітіння картоплі підтримувати передполивну вологість на рівні 85 % від НВ (0,85 НВ), що відповідає тензіометричному тиску на середньосуглинковому ґрунті -26 кПа (таблиця).
Розрахунок:Розрахунковий шар зволоження ґрунту для картоплі становить 30 см. Ширина смуги зволоження – 60 см = 0,6 м. Частка зрошуваної площі:
S = 0,6 ÷ 1,4= 0,43
Підставляємо ці дані у формулу (детальніше можна ознайомитися у статті "Волога в ґрунті: термінологія") й отримуємо, що розрахункова норма поливу картоплі дорівнює:
m = 100 × 0,3 × 0,43 × (31 — (0,85× 31)) = 60,0 м³/га
Фактичну норму поливу обчислюють, враховуючи поправочний коефіцієнт на інтенсивність сумарного водоспоживання рослин під час поливу і рівномірність водоподачі, який становить близько 1,10 - 1,15. Фактична норма поливу картоплі дорівнює:
m = 60,0 × 1,15 = 69,0 м³/га
Примітка! Підкреслимо, що потребу в поливі визначають індивідуально для кожного поля і для кожної дати. Якщо у вас встановлено декілька тензіометрів на різній глибині, і хоча б на одному (зазвичай верхньому) досягнуто рівень передполивної вологості ґрунту, а на іншому (нижньому) ще тримається оптимальна вологість, то поливна норма розраховується як сума поливних норм, розрахованих на кожний прошарок ґрунту, де відома поточна вологість. Таким чином у формулі поливної норми змінюється лише один параметр - глибина зволоження, інші параметри підставляються як для всього кореневмісного шару.

Вибір місця встановлення тензіометрів біля рослини картоплі

Місця установки та кількість тензіометрів на площі зрошення залежать від способу й техніки поливу, конструкції системи зрошення та її організації.
Найчастіше при крапельному зрошенні картоплі встановлюють пару тензіометрів різної довжини – на 20 см та 40 см у кожній точці вимірювання (тензопост). Це робиться для того, щоб моніторити весь кореневмісний шар ґрунту – глибина, на яку розвивається основна маса кореневої системи картоплі. Кожний тензіометр встановлюють на відстані 15-20 см від рослини та біля межі зони зволоження між крапельницями, щоб контролювати як розповсюджується волога в ґрунті та чи формується потрібна смуга зволоження.