au.cetauqa%40ofni

Пн-Сб 09:00-18:00

Професійний вологомір ґрунтуТензіометр іригаційний

Чому важливо контролювати вологість ґрунту?

Наявність достатньої кількості вологи у ґрунті – одна з найважливіших умов життєдіяльності рослин. Інформація про кількість вологи та її доступність потрібна для створення оптимальних водного і повітряного режимів кореневої системи агрокультур на зрошуваних землях.
Відомо, що всі фактори, які впливають на рослину (вітер, випаровування, фотосинтез, сонячне випромінювання, температура повітря тощо), конвертуються в активність кореневої системи, а саме в інтенсивність усмоктування нею вологи з ґрунту. Ще на початку минулого століття почалося формування вченими поняття потенціалу вологи і вивчення енергетичної взаємодії ґрунту з довкіллям, та винайдення приладу для вимірювання сили утримання вологи ненасиченим ґрунтом – тензіометра. Водоутримувальна здатність ґрунту визначає доступність для коренів рослин вологи як основного агента живлення, завдяки посередництву якого споживаються всі водорозчинні сполуки. Доступність для рослин вологи може бути ототожнена з доступністю складових живлення з ґрунту.
Сьогодні тензіометри застосовують для контролю вологозапасів на зрошуваних землях із різним ґрунтовим покривом: від субстрату, піщаного і супіщаного, до суглинкового і глинистого незалежно від глибини залягання ґрунтових вод, способу і техніки поливу, а також виду агрокультур, у вегетаційний період вирощування. Як одиниця вимірювання тензіометричного тиску -Ps використовуються кілоПаскалі (кПа).

Будова тензіометра AQUAMETER PRO Т GL 

Тензіометри AQUATEC мають спеціальну конструкцію керамічного зонду з відповідним розміром пор, який виготовлений з високоякісних інертних матеріалів, надійність якого забезпечується системою контролю якості компанії «AQUATEC». Мікропористий керамічний зонд характеризується тиском барботування та водопроникністю. Барботування – проникнення повітря через пори зонда, визначає діапазон вимірювання тензіометричного тиску – інтервал, в якому може працювати тензіометр, а водопроникність – швидкість встановлення рівноваги між тиском всередині тензіометра і тиском вологи в ґрунті.

Тензіометр AQUAMETER PRO моделі Т GL містить два основні компоненти:
1 - керамічний зонд, вбудований у жорстку полівінілхлоридну (ПВХ) трубу з гумовою прокладкою і різьбовою муфтою на її кінці. Таке виготовлення керамічного зонда з трубою, що викручується, передбачає можливість його знімання для швидкої заміни у разі пошкодження або для зміни робочої глибини встановлення тензіометра;
2 – корпус (ПВХ), який містить вимірювач тиску – гліцериновий вакуумметр із кольоровою шкалою і вентиляційним клапаном, оглядову ділянку, яка виготовлена з прозорої ПВХ труби для візуального контролювання руху вакууму і необхідності дозаправлення приладу чистою водою, і кульовий кран-засувку із кришкою для дозаправлення приладу (рис. 1). Кольорова інтуїтивно зрозуміла шкала вакуумметра відображає інтервали потенціалу ґрунтової вологи для різних типів ґрунту. У зібраному стані компоненти тензіометра герметично з'єднані у вакуумну систему.
Керамічний зонд довжиною робочої частини 10 см, діаметром 18 мм, товщиною стінки 2 мм. Труба ПВХ довжиною до 100 см, діаметром 20 мм, товщиною стінки 1,5 мм.
Водна камера приладу – внутрішній простір тензіометра – починається з керамічного зонду і закінчується кульовим краном.
Тензіометри мають маркування (модифікацію).Т20 GL – тензіометр з робочою глибиною встановлення Т=20 см – відстань від поверхні ґрунту до середини керамічного зонду (рис. 1); ● Т30 GL – тензіометр з робочою глибиною встановлення Т=30 см. І далі через 10 см до Т=100 см та більше (за індивідуальним замовленням).
Вимірювач тиску – гліцериновий вакуумметр класу точності 1,6 або 2,5. Діаметр корпусу 60 мм, різьба штуцера G1/4" або M12x1,5. Корпус вакуумметра виготовлений із нержавіючої сталі - є ударостійким, термостійким, зносо- і корозостійким. Одиниця вимірювання кПа (kPa) або бар (bar). Робочий діапазон вакуумметра від 0 до -100 кПа (від 0 до -1,0 бар). Ціна одиниці найменшої поділки 1 кПа (0,01 бар) або 2 кПа.

Illustration

Рисунок 1. Тензіометр AQUATEC іригаційний, серія AQUAMETER PRO, модель Т GL
1 - труба з керамічним зондом2 - корпус3 - механічний вакуумметр4 - вентиляційний клапан5 - оглядова ділянка6 - кран-засувка з кришкою

Увага! Рекомендований інтервал тиску роботи тензіометра становить від 0 до -80 кПа, що відповідає від ПВ до 60-65 % НВ (ПВ – повна вологомісткість ґрунту; НВ – найменша (польова) вологомісткість ґрунту).
Експлуатація тензіометра при значеннях розрідження більше -80 кПа може призвести до деформації (значного пошкодження) чутливого елемента вакуумметра – трубки Бурдона. Ознакою такої деформації може бути обмежене пересування стрілки вакуумметра або умовне зміщення позначки «0».
Габаритні розміри приладу: висота становить від 50 до 130 см і більше, ширина - 16 см. Маса тензіометра без води залежно від довжини становить від 0,45 до 0,60 кг.

Основні переваги тензіометру

 прості за конструкцією і доступні для виробничого використання прилади; вимірюють капілярний потенціал ґрунтової вологи – прямий показник її доступності для рослин; тензіометри дають можливість швидко і точно визначати строки та норми поливів агрокультур; після модернізації прилади застосовують у сучасних системах онлайн моніторингу; низькі затрати праці під час управління водним режимом ґрунту; висока надійність та динамічність.

Принцип дії тензіометра

Принцип дії тензіометра заснований на властивості керамічного зонду пропускати ґрунтову воду і не пропускати повітря до тиску барботування. В умовах взаємодії ненасиченого вологою ґрунту із стінками керамічного зонду, пори якого насичені водою, вода з водної камери приладу під дією капілярно-сорбційних сил переміщується до ґрунту, що призводить до збільшення розрідження (вакууму) в тензіометрі. Під час збільшення вмісту вологи в ґрунті (атмосферні опади, іригаційні поливи) волога з ґрунту навпаки надходить до водної камери приладу. Водночас стрілка вакуумметра пересувається у напрямку «0».
Максимальний вміст вологи у ґрунті за повної вологомісткості (ПВ) відповідає величині тензіометричного тиску Ps=0. Зі зменшенням вмісту вологи від'ємний тиск (розрідження) збільшується -Ps<0.
У стані рівноваги потенціал води всередині тензіометра (показання вакуумметра) дорівнює сумі матричного потенціалу – тензіометричного тиску ґрунту і висоти водяного стовпа приладу. У практичних вимірюваннях висоту водяного стовпа не враховують через його незначний вплив.

Illustration

Рисунок 2. Принцип дії тензіометра

Таблиця 1 . взаємозв'язку між величиною тензіометричного тискуі вологістю ґрунту для різних типів ґрунту за гранулометричним складом.

Illustration

Вказівки до експлуатації тензіометра

Нормальна робота тензіометрів можлива тільки в тому випадку, якщо їх встановлення проведено вірно. Умови експлуатації тензіометрів: Температура навколишнього повітря від 5 до 40 °С. Навіть при короткочасній температурі нижче 0 °С вимірювачі тиску приладів пошкоджуються Відносна вологість повітря до 90 %; ● При експлуатації необхідно перевіряти, щоб місця встановлення тензіометрів були захищені від прямого попадання води під час поливів або опадів безпосередньо до отворів, протирати їх від бруду, пилу.  На ділянці зрошення тензіометри позначають прапорцем яскравого кольору, щоб не пошкодити їх під час механічного обробітку ґрунту і догляду за рослинами.  Надземну частину приладів закривають чохлом для захисту від прямого сонячного випромінювання.  Якщо на ділянці можлива поява польових гризунів, які можуть пошкодити тензіометр, встановлюють сітчасту огорожу.●  Коректні показання зчитуються рано вранці або ввечері, коли зменшується вплив коливань температури повітря.

Підготовка тензіометра до роботи

Тензіометр збирають. Трубу з керамічним зондом з’єднують з корпусом – вкручують з середньою силою до упору, затискаючи гумову прокладку для досягнення герметичності приладу. Із мікропористого керамічного зонду знімають захисний футляр (синього кольору). Зонд не можна торкатися руками!
Далі проводять зовнішній огляд приладу. Перевіряють його комплектність; відсутність механічних пошкоджень, особливо керамічного зонду; чіткість маркування. Незаповнений тензіометр опускають у ємкість (відро) з чистою водою на висоту керамічного зонду на 12 годин. Кран відкривають, кришку знімають.
За необхідності проводять перевірку тензіометра на герметичність у режимі випаровування у приміщенні або на відкритому повітрі при температурі не нижче 20 °C і відносній вологості не вище 80 %.
Для перевірки необхідно:1) вийняти тензіометр з ємкості і заповнити водну камеру чистою водою з температурою не вище 30-40 °C , кран закрити;2) установити (підвісити) прилад вертикально, перевести вентиляційний клапан вакуумметра у положення «OPEN» і спостерігати за рухом стрілки шкали вакуумметра. Відхилення стрілки вакуумметра на величину 65-80 -кПа протягом доби свідчить про придатність тензіометра до роботи.
Зібрані, перевірені та підготовлені до роботи тензіометри перед встановленням у ґрунт опускають у ємкість з чистою водою на висоту керамічного зонду. Кран-засувку відкривають. Вентиляційний клапан переводять у положення «CLOSE». Витримують в такому положенні 1-2 години. Це необхідно для дозаповнення пор керамічного зонда водою, яка витрачена на випаровування під час перевірки на герметичність.

Встановлення тензіометра у ґрунт

Для встановлення тензіометра пробурюють отвір в ґрунті ручним буром діаметром 20-22 мм, не ущільнюючи і не розпушуючи його стінки. Необхідну глибину розраховують від поверхні ґрунту до краю керамічного зонду тензіометра (рис. 3).
Слід враховувати, що максимальна товщина шару ґрунту, в якому може достовірно працювати керамічний зонд, становить 20-25 см.
Із ґрунту, взятого безпосередньо біля місці буріння отвору, готують ґрунтову пасту (200-300 мл) – змішують ґрунт з водою, якою змазують керамічний зонд тензіометра. Частину пасти (150-200 мл) заливають в отвір для забезпечення надійного контакту стінок керамічного зонда із ґрунтом. В отвір встановлюють тензіометр, а вільний затрубний простір ущільнюють ґрунтом (утрамбовують).
Тензіометр заповнюють чистою водою, після чого закривають кульовий кран, надівають кришку. Вентиляційний клапан переводять у положення «OPEN». Перший раз знімати показання можна не раніше, ніж через добу.

Illustration

Рисунок 3. Рекомендована схема встановлення тензіометра в ґрунті:1 – ручний бур;2 – ґрунтова паста; 3 – тензіометр AQUAMETER PRO Т GL

Дозаправлення (перезаправлення) тензіометрів водою

У результаті дифузії повітря через пори керамічного зонду, а також у випадку прориву вакууму через висушування ґрунту за несвоєчасних поливів, у водній камері тензіометра може накопичуватися повітря, наявність якого впливає на точність вимірювання капілярного потенціалу ґрунтової вологи. Про прорив вакууму буде свідчити встановлення стрілки вакуумметра на «0». З метою підвищення надійності роботи, динамічності та точності отримання інформації необхідно 2-3 рази на місяць проводити профілактичне дозаправлення тензіометрів чистою водою безпосередньо у полі, після поливу, при значеннях тензіометричного тиску від 0 до -10 кПа. Не витягуючи тензіометра з ґрунту знімають кришку, відкривають кульовий кран. Водну камеру заповнюють чистою водою, після чого закривають кульовий кран, надівають кришку. Знімати показання тензіометрів після дозаправлення (перезаправлення) водою необхідно через добу.

Розміщення тензіометрів на площі зрошення

Місця встановлення тензіометрів обирають, виходячи з однорідності ґрунтового покриву і заданої точності отримання інформації щодо вологості ґрунту. Зазвичай використовують по одному, по два чи по три прилади в одній станції – точці контролю вологості ґрунту. Кількість і глибина встановлення тензіометрів в кожній точці залежать від потужності кореневмісного шару, де впроваджується контролювання вологовмісту, та способу і техніки поливу.
Тензіометричні станції встановлюють у репрезентативних місцях поля або окремої ділянки зрошення. Зазвичай перший прилад треба встановити на глибину, що дорівнює 1/4 потужності кореневої системи рослин, а другий – на глибину 3/4 цієї потужності. Інший варіант: керуватися принципом розміщення одного тензіометра на кожні 20 см кореневмісного шару ґрунту. За малопотужної кореневої системи (до 20-30 см) достатньо встановити один тензіометр на глибині 15-20 см від поверхні ґрунту.
За краплинного зрошення тензіометричні станції встановлюють у типових для ділянки умовах на відстані 10-30 см від рослини. Як правило, кореневий шар ґрунту зволожують суцільною смугою вздовж ряду рослин на глибину, яку встановлюють з урахуванням виду культури, її віку, схеми посадки або висіву, розміщення поливних трубопроводів. Ширина зони зволоження формується залежно від її глибини та водно-фізичних властивостей ґрунту (рис. 4).
За показаннями приладів поливи призначають за умови зниження тензіометричного тиску на будь-якій із спостережних глибин до відповідного передполивного рівня агрокультури.

Рисунок 4. Графіки для визначення ширини смуги (діаметру зони) зволоженняза заданою глибиною зволоження для ґрунтів з різними значеннями найменшаї вологоємності

Illustration

Демонтаж тензіометра з ґрунту. Транспортування і зберігання тензіометрів

Тензіометри з виробництва поставляються з невеликою кількістю води у корпусі і керамічному зонді після перевірки на герметичність. Тому перед експлуатацією прилади зберігають в сухих опалюваних приміщеннях з провітрюванням. Після експлуатації тензіометри виймають з ґрунту. Місце встановлення обережно обкопують до керамічного зонду, прилад витягують, беручи рукою за корпус. Вентиляційний клапан вакуумметра переводять у положення «CLOSE». Отвір засипають ґрунтом і утрамбовують. Тензіометри очищають від ґрунту, з водної камери виливають воду, укладають в коробку для транспортування. У приміщенні керамічний зонд ретельно миють м’якою щіткою, всі пластикові поверхні – мильним розчином. Для видалення з пор керамічного зонду механічних часточок ґрунту, солей, що відклалися в процесі експлуатації, керамічний зонд рекомендовано промивати: тензіометр встановлюють (підвішують) вертикально і заповнюють чистою водою, кульовий кран відкривають – вода під дією сили тяжіння буде просочуватися через пори зонду, промиваючи його. Після промивання керамічних зондів тензіометри висушують, укладають в упаковку на зимове зберігання. Після висушування невелика кількість води може залишатись у вакуумметрі (в трубці Бурдона) протягом усього періоду зберігання.
УВАГА! Зберігають прилади в сухих опалюваних (постійна температура вище +5°C) приміщеннях з провітрюванням.
За необхідності тензіометри відправляють до лабораторії компанії AQUATEC для профілактичного обслуговування або ремонту на відновлення технічних характеристик.
Тензіометри перевозять в пакувальній коробці виробника або іншій пакувальній тарі з обов'язковим надіванням захисного футляру на керамічний зонд, внутрішньотарним ущільненням (фіксуванням) дрібним пінопластом або іншим ущільненням (пакувальним папером, поліетиленовою повітряно-бульбашковою плівкою, дерев'яною стружкою тощо) будь-яким видом транспорту, в опалюваних герметизованих відсіках, у відповідності з правилами перевезення вантажів. Обов'язково наноситься на упаковку позначка «Обережно. Крихке». Під час транспортування тензіометри не повинні зазнавати ударів та прямого впливу атмосферних опадів. У випадку пошкодження тензіометра не гарантуються його властивості, що наведені в пункті 4 цього паспорту.

Порівняння показів з робочим еталоном

За результатами порівняння показів з робочим еталоном (вакуумметр деформаційний з умовною шкалою, призначений для вимірювання розрідження в лабораторних умовах) під час випуску з виробництва встановлено, що тензіометр AQUATEC придатний для вимірювання вологості ґрунту (тензіометричного тиску) в галузі агрономії (технологій виробництва продукції рослинництва), у тому числі для садівництва та виноградарства, тепличного, лісового і садово-паркового господарств, і інших галузях, що стосуються будь-якої роботи (вимірювання) в ґрунті, для технологій захисту навколишнього середовища, геологічної розвідки, наукових досліджень, для освітнього процесу. Після ремонту тензіометр підлягає позачерговому порівнянню показів з робочим еталоном.
Згідно загальноприйнятих метрологічних норм рекомендовано проводити звірку показів тензіометра один раз на рік з робочими еталонами (найчастіше перед початком поливного сезону у зрошуваному землеробстві).